Cуддівське самоврядування

Судді наділені правом об’єднуватися в асоціації та інші організації з метою представлення спільних інтересів, їх захисту, вдосконалення професійної підготовки та збереження своєї судової незалежності. Саме так, суддівське самоврядування є однією з гарантій забезпечення незалежності суддів. Діяльність органів суддівського самоврядування має сприяти створенню належних організаційних та інших умов для забезпечення нормальної діяльності судів і суддів, утверджувати незалежність суду, забезпечувати захист суддів від втручання в їхню діяльність, а також підвищувати рівень роботи з кадрами у системі судів.

Нормативно-правова база існування та належного функціонування суддівського самоврядування включає як міжнародні, так і національні стандарти.

Зокрема, на міжнародно-правовому рівні суддівське самоврядування гарантується, в першу чергу, Основними принципами Організації Об'єднаних Націй щодо незалежності суддівства, які були підтверджені Загальною Асамблеєю ООН у листопаді 1985 року. Судді, як й інші громадяни, користуються свободою слова, віросповідання, асоціацій і зборів, але, користуючись цими правами, вони повинні поводити себе таким чином, щоб забезпечити повагу до своєї посади, зберегти безсторонність і незалежність судових органів.

Крім цього, Європейська хартія про закон «Про статус суддів»  1998 р. наголошує, що через своїх представників та свої професійні організації судді залучаються до винесення рішень стосовно управління судами, визначення судового бюджету та його розподілу на місцевому і національному рівнях.

У Рекомендації N (94) 12 "Незалежність, дієвість та роль суддів", ухваленої Комітетом Міністрів Ради Європи від 13.10.1994, передбачено принцип права на об'єднання, згідно з яким «Судді повинні бути вільними у створенні об'єднань, які самостійно або спільно з іншим органом оберігають незалежність суддів та захищають їхні інтереси».

Конституція України також закріпила гарантію захисту професійних інтересів суддів та можливість вирішення ними питань внутрішньої діяльності судів, передбачивши суддівське самоврядування статтею 130¹.

Детальну регламентацію суддівське самоврядування знайшло у Розділі VIII Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Завданням суддівського самоврядування є захист професійних інтересів суддів та самостійне колективне вирішення суддями питань внутрішньої діяльності судів.

До питань внутрішньої діяльності судів належать питання організаційного забезпечення судів та діяльності суддів, соціальний захист суддів та їхніх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов’язані із здійсненням правосуддя.

Відповідно до статті 126 Закону, до завдань суддівського самоврядування належить вирішення питань щодо:

1) забезпечення організаційної єдності функціонування органів судової влади;

2) зміцнення незалежності судів, суддів, захист професійних інтересів суддів, у тому числі захист від втручання в їхню діяльність;

3) участі у визначенні потреб кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів та контроль за додержанням установлених нормативів такого забезпечення;

4) обрання суддів на адміністративні посади в судах у порядку, встановленому Законом;

5) призначення суддів Конституційного Суду України;

6) обрання суддів до складу Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, встановленому законом.

Суддівське самоврядування в Україні здійснюється через:

• Збори суддів місцевого суду, апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду, Пленум Верховного Суду;
• Раду суддів України;
• З’їзд суддів України.

З’ЇЗД СУДДІВ УКРАЇНИ

Відповідно до статті 129 Закону, найвищим органом суддівського самоврядування є з’їзд суддів України.

У своїй діяльності з’їзду суддів України регулюються Законом та регламентом з’їзду суддів України, прийнятим з’їздом.

До повноважень з’їзду суддів України належить:

1) заслуховання звітів Ради суддів України про виконання завдань органів суддівського самоврядування щодо забезпечення незалежності судів і суддів, стан організаційного та фінансового забезпечення діяльності судів;

2) заслуховування інформації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про її діяльність;

3) заслуховування інформації Голови Державної судової адміністрації України про її діяльність, зокрема щодо організаційного, фінансового та матеріально-технічного забезпечення діяльності органів судової влади;

4) призначення суддів Конституційного Суду України відповідно до Конституції і законів України;

5) обирання членів Вищої ради правосуддя та прийняття рішення про звільнення їх з посади члена Вищої ради правосуддя відповідно до Конституції і законів України;

6) обирання членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та прийняття рішення про звільнення їх з посади відповідно до цього Закону;

7) звернення з пропозиціями щодо вирішення питань діяльності судів до органів державної влади та їх посадових осіб;

8) обирання Ради суддів України;

9) розгляд інших питань суддівського самоврядування відповідно до закону.

З’їзд суддів України приймає рішення, що є обов’язковими для всіх органів суддівського самоврядування та всіх суддів.

Порядок скликання з’їзду суддів України передбачений статтею 130 Закону. Відповідно, черговий з’їзд суддів України скликається Радою суддів України 1 раз на 2 роки. Позачерговий з’їзд суддів України може бути скликаний за рішенням Ради суддів України.

У разі необхідності збори суддів можуть звертатися до Ради суддів України з пропозицією щодо скликання позачергового з’їзду суддів України. Рада суддів України зобов’язана скликати позачерговий з’їзд суддів України на вимогу зборів суддів не менше однієї п’ятої всіх судів.

Рада суддів України, яка скликає з’їзд суддів України схвалює попередній перелік питань, що виносяться на обговорення з’їзду, та визначає дату і місце проведення з’їзду. У разі скликання з’їзду суддів України на вимогу зборів суддів до попереднього переліку питань мають бути включені всі питання, що є предметом зазначеної вимоги.

На з’їзд суддів України можуть бути запрошені інші особи, крім делегатів. Запрошені особи не беруть участі в голосуванні під час прийняття рішень з’їзду суддів України.

У разі якщо Рада суддів України не скликає з’їзд суддів України у передбачені строки, такий з’їзд може бути скликаний на вимогу зборів суддів не менше однієї п’ятої всіх судів без участі Ради суддів України.

У такому разі ініціатори скликання з’їзду суддів України утворюють організаційний комітет із скликання з’їзду суддів України, що має повноваження Ради суддів України щодо скликання з’їзду. Організаційний комітет невідкладно публікує інформацію про його утворення в газетах "Голос України" та "Урядовий кур’єр" і призначає дату проведення з’їзду суддів не раніш як через два місяці з дня утворення організаційного комітету.

Оголошення про скликання з’їзду суддів України та питання, що виносяться на його розгляд, мають бути опубліковані в газетах "Голос України" та "Урядовий кур’єр" не пізніш як за 30 днів до початку роботи з’їзду, а у разі скликання позачергового з’їзду на вимогу зборів суддів - за 15 днів до початку роботи з’їзду.

У разі якщо з’їзд суддів скликається для обрання членів Вищої ради правосуддя або Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, оголошення має бути опубліковане не пізніш як за 45 днів до початку роботи з’їзду.

Стаття 131 Закону встановлює процедуру обрання делегатів на з’їзд суддів України. Так, збори суддів кожного суду (крім місцевого загального суду, вищого спеціалізованого суду та Верховного Суду) обирають на з’їзд суддів України по 1 делегату від 20 суддів, які працюють у цьому суді. У разі якщо в суді працює менше 20 суддів, від суду делегується 1 делегат.

Делегатів на з’їзд суддів України від суддів місцевих загальних судів обирають спільні збори суддів у кожній області, Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі за принципом: 1 делегат від 20 суддів у загальній кількості суддів місцевих загальних судів у кожній області, Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі.

Збори суддів вищих спеціалізованих судів обирають на з’їзд суддів України по 3 делегати з числа суддів цих судів.

Пленум Верховного Суду обирає на з’їзд суддів України 12 делегатів з числа суддів Верховного Суду.

Делегати на з’їзд суддів України обираються таємним голосуванням на альтернативній основі, при вільному висуненні кандидатур для обрання з числа суддів відповідних судів або суддів у відставці, незалежно від їх місця роботи до виходу у відставку.

Делегатами на з’їзд суддів України не можуть бути обрані судді, які займають адміністративні посади в судах, судді, які є членами Вищої ради правосуддя або Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Рішення з’їзду суддів України приймаються більшістю голосів від числа обраних делегатів відкритим або таємним голосуванням.

Питання порядку проведення з’їзду суддів України регулюються Законом та регламентом з’їзду суддів України, прийнятим з’їздом.

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

Стаття 133 Закону передбачає, що у період між з’їздами суддів України вищим органом суддівського самоврядування є Рада суддів України.

Головне завдання Ради суддів України – здійснювати заходи щодо забезпечення незалежності суддів.

Раду суддів України обирає з’їзд суддів України. До складу Ради суддів України входять:

1) 11 суддів від місцевих загальних судів;

2) 4 судді від місцевих адміністративних судів;

3) 4 судді від місцевих господарських судів;

4) 4судді від апеляційних судів з розгляду цивільних, кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення;

5) 2 судді від апеляційних адміністративних судів;

6) 2 судді від апеляційних господарських судів;

7) по 1 судді від вищих спеціалізованих судів;

8) 4 судді Верховного Суду.

Пропозиції щодо кандидатур до складу Ради суддів України можуть вносити судді, які беруть участь у з’їзді суддів України.

Не можуть бути обраними до Ради суддів України судді, які обіймають адміністративні посади в судах або є членами Вищої ради правосуддя чи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. У разі обрання члена Ради суддів України на адміністративну посаду в суді його повноваження у Раді суддів України припиняються.

Члени Ради суддів України на засіданні Ради обирають зі свого складу таємним голосуванням голову Ради суддів України, його заступника та секретаря.

Рада суддів України у період між з’їздами суддів України організовує виконання рішень з’їзду суддів України та контроль за їх виконанням, а також вирішує питання про скликання з’їзду суддів України.

Повноваження та порядок роботи Ради суддів України визначаються Законом та положенням про Раду суддів України, затвердженим з’їздом суддів України.

До повноважень Ради суддів України входить:

1) розробка та організація виконання заходів щодо забезпечення незалежності судів і суддів, поліпшення стану організаційного забезпечення діяльності судів;

2) розгляд питання правового захисту суддів, соціального захисту суддів та їхніх сімей, приймає відповідні рішення з цих питань;

3) здійснення контролю за організацією діяльності судів, заслуховує з цих питань Голову Державної судової адміністрації України, його заступників, керівників структурних підрозділів і територіальних управлінь Державної судової адміністрації України;

4) звернення з пропозиціями щодо питань діяльності судів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

5) затвердження зразки посвідчень судді, судді у відставці;

6) здійснення контроль за додержанням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів, Голови чи членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Державної судової адміністрації України чи його заступників; приймає рішення про врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів у діяльності зазначених осіб (у разі якщо такий конфлікт не може бути врегульований у порядку, визначеному процесуальним законом);

7) здійснення інших повноважень, визначені Законом.

Рішення Ради суддів України, прийняті в межах визначених Законом повноважень, є обов’язковими для всіх органів суддівського самоврядування, крім з’їзду суддів України, оприлюднюються на офіційному веб-порталі судової влади на наступний день після їх прийняття.

Рішення Ради суддів України може бути скасовано з’їздом суддів України або в судовому порядку.

У разі виникнення у судді (крім випадків, коли конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом), Голови чи члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Державної судової адміністрації України, його заступника реального чи потенційного конфлікту інтересів вони зобов’язані не пізніше наступного робочого дня з моменту виникнення такого конфлікту інтересів у письмовій формі повідомити про це Раду суддів України.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, керівники підприємств, установ і організацій, об’єднань громадян, яким направлено звернення Ради суддів України з питань забезпечення безпеки суддів, зобов’язані розглянути таке звернення протягом 10 днів з дня його отримання і вжити заходів щодо усунення загроз безпеці суддів.

Положенням про Раду суддів України, затвердженим рішення X позачергового з'їзду суддів України від 16.09.2010р. (ХІV позачергового з’їзду суддів України 14 березня 2017 року) більш детально регламентовано обсяг повноважень Ради суддів України.

Рада судів України для вирішення питань внутрішньої діяльності судів, а також інших питань, віднесених Законом до її компетенції:

1) розробляє та організовує виконання заходів щодо забезпечення незалежності судів і суддів, поліпшення стану організаційного забезпечення діяльності судів;

2) розглядає питання правового захисту суддів, соціального захисту суддів та їхніх сімей, приймає відповідні рішення з цих питань;

3) співпрацює з Вищою радою правосуддя з питання підготовки останньою щорічної доповіді про стан забезпечення незалежності суддів в Україні;

4) здійснює контроль за організацією діяльності судів, заслуховує з цих питань Голову Державної судової адміністрації України, його заступників, керівників структурних підрозділів і територіальних управлінь Державної судової адміністрації України;

5) звертається з пропозиціями щодо питань діяльності судів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування; 6) затверджує зразки посвідчень судді, судді у відставці;

7) здійснює контроль за додержанням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів, Голови чи членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Державної судової адміністрації України чи його заступників; приймає рішення про врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів у діяльності зазначених осіб (у разі якщо такий конфлікт не може бути врегульований у порядку, визначеному процесуальним законом);

8) здійснює консультації з Вищою радою правосуддя щодо Положення про Державну судову адміністрацію України та типового положення про її територіальне управління;

9) заслуховує інформацію Голови Державної судової адміністрації України про діяльність Державної судової адміністрації України щодо питань організаційно-матеріального забезпечення діяльності судів відповідної судової спеціалізації;

10) затверджує зразки мантії та нагрудного знака судді;

11) затверджує зразки посвідчень судді, голови суду і його заступника, судді у відставці;

12) затверджує Положення про помічника судді;

13) здійснює консультації з Вищою радою правосуддя щодо Положення про Єдину судову інформаційну (автоматизовану) систему;

14) здійснює консультацію(ї) з Вищою кваліфікаційною комісією суддів України щодо формування і ведення суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді);

15) погоджує зразки однострою судових розпорядників;

16) погоджує Порядок ведення особових справ суддів, визначений Державною судовою адміністрацією України;

17) скликає чергові та позачергові з'їзди суддів України у строки та порядку, визначеному законодавством. Рада зобов’язана скликати позачерговий з’їзд суддів України на вимогу зборів суддів не менше однієї п’ятої всіх судів.

18) схвалює попередній перелік питань, що виносяться на обговорення з’їзду, та визначає дату і місце проведення з’їзду

19) визначає Порядок проведення з’їзду суддів України;

20) визначає Порядок скликання і проведення спільних зборів суддів місцевих загальних судів;

21) вносить з’їзду суддів України пропозиції щодо затвердження Кодексу суддівської етики або змін до нього; надає роз’яснення та консультації щодо застосування цього Кодексу;

 22) призначає по одному члену Кваліфікаційної комісії приватних виконавців і Дисциплінарної комісії приватних виконавців та приймає рішення про припинення їхніх повноважень відповідно до Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»;

23) надає пропозиції Вищій раді правосуддя щодо включення двох членів Ради суддів України до персонального складу Комісії з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя;

24) співпрацює з Вищою радою правосуддя, громадськими об’єднаннями, відповідними органами інших держав, міжнародними організаціями та їхніми органами щодо розроблення та впровадження заходів забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя;

25) здійснює інші повноваження, передбачені Законом та цим Положенням.

Контактна інформація:

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

Адреса: м.Київ 01601, вул. Липська, 18/5

Телефони: (044) 277-76-29 , (044) 277-76-31

e-mail: davidenko@court.gov.ua

ЗБОРИ СУДДІВ

Відповідно до частини першої статті 128 Закону збори суддів - це зібрання суддів відповідного суду, на якому вони обговорюють питання внутрішньої діяльності цього суду та приймають колективні рішення з обговорюваних питань.

До питань внутрішньої діяльності судів відповідно до частини третьої статті 124 Закону належать питання організаційного забезпечення судів і діяльності суддів, соціального захисту суддів та їхніх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов'язані із здійсненням правосуддя.

Повноваження зборів суддів:

- обговорюють питання щодо внутрішньої діяльності суду чи роботи конкретних суддів або працівників апарату суду та приймають з цих питань рішення, що є обов'язковими для суддів та працівників апарату цього суду;

- визначають спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій справ;

- приймають рішення про обрання суддів на адміністративні посади в суді (голови суду, заступників голови суду) та дострокове звільнення з цих посад в порядку, встановленому законом;

- заслуховують звіти суддів, які обіймають адміністративні посади в цьому суді;

- визначають рівень навантаження на суддів цього суду з урахуванням виконання ними адміністративних або інших обов'язків, безпосередньо не пов'язаних із здійсненням правосуддя;

- затверджують засади використання автоматизованої системи документообігу суду, визначають засади формування колегій суддів, особливості здійснення автоматизованого розподілу судових справ, визначають коефіцієнти складності категорій судових справ;

- розглядають повідомлення суддів про втручання в їх діяльність як судді щодо здійснення правосуддя;

- заслуховують інформацію керівника апарату суду про його діяльність та можуть висловити недовіру керівнику апарату суду, що тягне за собою звільнення його з посади;

- затверджують Положення про збори суддів, Положення про апарат суду, вирішують питання про внесення до цих Положень змін і доповнень;

- вирішують питання щодо заохочення;

- здійснюють інші повноваження, передбачені Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до Закону збори суддів можуть звертатися з пропозиціями щодо питань діяльності суду до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які зобов’язані розглянути ці пропозиції протягом п’ятнадцяти днів і дати відповідь по суті.

Збори суддів можуть обговорювати питання щодо практики застосування законодавства, розробляти відповідні пропозиції щодо вдосконалення такої практики та законодавства. Збори суддів місцевого, апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду можуть вносити відповідні пропозиції на розгляд до Верховного Суду.

Збори суддів приймають рішення більшістю голосів суддів, присутніх на зборах, відкритим голосуванням, якщо не буде прийнято рішення про проведення таємного голосування. Рішення про обрання делегатів на спільні збори суддів місцевих загальних судів приймаються таємним голосуванням.

Виконання рішень зборів суддів за дорученням зборів покладається на голову відповідного суду або його заступника.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України N 30 від 26.11.2010 (зі змінами та доповненнями), до повноважень зборів суддів щодо здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями, належить наступне.

Збори суддів відповідного суду мають право запроваджувати спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій судових справ. Спеціалізація суддів визначається із розрахунку розподілу не менше двох суддів на одну спеціалізацію. Якщо розгляд справи здійснюється колегіально, склад колегії суддів визначається автоматизованою системою.

Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості здійснення автоматизованого розподілу судових справ:

• у випадках виконання суддями іншої роботи, не пов’язаної із здійсненням правосуддя (узагальнення судової практики, аналізи стану здійснення судочинства, участь у спеціальній підготовці кандидата на посаду судді, підготовці суддів та працівників апаратів судів, а також здійснення науково-викладацької діяльності в Національній школі суддів України);
• у випадках виявлення значної різниці в навантаженні на суддів (колегію суддів);
• у випадках знеструмлення електромережі суду, виходу з ладу обладнання або комп'ютерних програм чи настання інших обставин, які унеможливлюють функціонування автоматизованої системи, що триває понад п’ять робочих днів, згідно з вимогами підпункту 2.3.55 пункту 2.3 Положення;
• які відповідно до законодавства підлягають реєстрації та/або розгляду в неробочі дні.
• які підлягали передачі раніше визначеному в судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу) у випадках відсутності такого судді, якщо це призведе до неможливості розгляду цих справ та матеріалів у розумні строки (підпункт 2.3.47 пункту 2.3 Положення);
• у випадках повернення до суду вищої інстанції судової справи, в якій судові рішення скасовувались з передачею судової справи на новий розгляд до суду нижчої інстанції (крім справ, у яких наявні обставини, що виключають повторну участь суддів у розгляді справи, в тому числі перегляд справи за нововиявленими обставинами та ін.);
• у разі повторного надходження до суду позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, з передбачених процесуальним законом підстав.

Збори суддів відповідного суду мають право визначати коефіцієнт складності категорій судових справ, особливості розподілу судових справ при виконанні суддею інших повноважень, не пов’язаних із здійсненням правосуддя, коефіцієнт адміністративних посад, коефіцієнт, що враховує форму участі судді в розгляді судової справи, тощо.

Збори суддів відповідного суду мають право зменшити навантаження щодо розгляду справ на суддів, які обіймають адміністративні посади в суді або виконують інші обов'язки, не пов'язані із здійсненням правосуддя (секретаря судової палати, секретаря Пленуму, вченого секретаря НКР та судді, визначеного доповідачем щодо проекту постанову Пленуму або довідки про вивчення чи узагальнення судової практики, а також є членами Ради суддів України або здійснюють науково-викладацьку діяльність у Національній школі суддів України), але не більш ніж на шістдесят відсотків порівняно з навантаженням інших суддів.

Збори суддів відповідного суду мають право визначати необхідність врахування при розрахунку коефіцієнту навантаження судді на момент автоматизованого розподілу судової справи днів, у які не розподіляються щодо конкретного судді судові справи.

Збори суддів відповідного суду мають право розглядати питання щодо настання обставин, які унеможливлюють участь судді у розгляді судових справ, що може мати наслідком порушення строку розгляду судових справ, передбаченого відповідним процесуальним законом.

Зміни до налаштувань автоматизованої системи згідно з підпунктами 2.3.10–2.3.18 пункту 2.3 цього Положення, вносяться не пізніше одного робочого дня, що передує даті їх застосування, визначеній зборами суддів відповідного суду.

Збори суддів суду мають визначені повноваження щодо розгляду питань стосовно порядку функціонування автоматизованої системи. За результатами розгляду цих питань рішенням зборів суддів затверджуються Засади використання автоматизованої системи документообігу суду і вносяться до автоматизованої системи не пізніше робочого дня, що настає після проведення цих зборів.

У разі внесення змін до Засад використання автоматизованої системи документообігу суду збори суддів відповідного суду новим рішенням затверджують відповідні зміни до Засад використання автоматизованої системи документообігу суду.

Засади використання автоматизованої системи документообігу суду (зі змінами та доповненнями) вносяться до автоматизованої системи та оприлюднюються на веб-порталі судової влади України не пізніше робочого дня, що настає після проведення цих зборів.