КАС ВС: перевірку суб'єкта господарювання на предмет відповідності здійснюваної ним діяльності слід розрізняти від перевірки щодо об'єкта контролю

За результатами касаційного перегляду справи № 380/7230/20 колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі – КАС ВС) погодилася з висновком Восьмого ААС, що особливості та обмеження перевірок, визначені у Законі України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», не відносяться до перевірок земель Держгеокадастром та його територіальними органами, оскільки такі обмеження стосуються лише застосування цього Закону.

Короткий виклад обставин справи

Прокуратура Львівської області 21 лютого 2020 року звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Львівській області) щодо надання інформації про вжиті ГУ Держгеокадастру у Львівській області заходи державного контролю щодо перевірки правомірності: - розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації (далі - ЛОДА), яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 15,1563 га, 0,2010 га та 0,0839 га (загальна площа 15,4412 га), розташовані за межами населеного пункту у Львівській області із зміною цільового призначення для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення; - розпорядження голови ЛОДА, яким вирішено продати ТзОВ земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 15,1563 га, розташовану за межами населеного пункту у Львівській області; - договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 15,1563 га від 02 вересня 2019 року між ЛОДА, від імені якої діяла районна державна адміністрація та ТзОВ.

10 квітня 2020 року Прокуратура Львівської області звернулася з листом до Державної служби України з питань геодезії, картографії щодо повторної перевірки дотримання вимог земельного законодавства.

У зверненні Прокуратури Львівської області порушувалося питання щодо проведення перевірки інспекторами ГУ Держгеокадастру у Львівській області щодо законних підстав розпорядження ЛОДА земельними ділянками, оскільки, за твердженнями прокуратури, одна з земельних ділянок має в своєму складі землі водного фонду. Оскільки на такій земельній ділянці розташовано став площею більше 3 гектарів, вона може перебувати у юридичних осіб тільки на праві оренди.

З метою розгляду звернення Прокуратури Львівської області від 10 квітня 2020 року та на виконання доручення Держгеокадастру України від 21 квітня 2020 року, ГУ Держгеокадастру у Львівській області 30 квітня 2020 року прийняло наказ «Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності», яким постановлено здійснити державний контроль за дотриманням вимог земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки законності розпорядження ЛОДА земельними ділянками на території сільської ради Львівської області.

ТзОВ, не погоджуючись із прийнятим наказом звернулося з позовом до Львівського окружного адміністративного суду, рішенням якого від 26 травня 2021 року позов задоволено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 травня 2021 року скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.

Позивач з постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду не погодився та звернувся у Верховний Суд з касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Висновки Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

Позивач обґрунтовував неправомірність дій відповідача незастосуванням при призначенні перевірки положень Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Однак, як зазначила колегія суддів, слід розрізняти перевірки суб'єктів господарювання на предмет відповідності здійснюваної ними діяльності вимогам законодавства від перевірок щодо об'єкту, у спірному випадку, земельної ділянки. Так, у статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що його дія поширюється на відносини, пов'язані із здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Особливості та обмеження перевірок, визначені у вказаному Законі, не відносяться до перевірок земель Держгеокадастром та його територіальними органами, оскільки такі обмеження стосуються лише застосування Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». У статті 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, серед іншого, належить здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, юридичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Отже, у цій справі державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель із дотриманням вимог законодавства про охорону земель здійснювалася перевірка саме за об’єктами – земельними ділянками, на предмет законності реалізації Львівською обласною державною адміністрацією на користь позивача земельних ділянок, а не перевірка позивача, як суб`єкта господарювання, а тому до цих відносин правильно застосовано норми спеціального закону – Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».

За такого правового регулювання та встановлених обставин Верховний Суд погодився з висновком Восьмого апеляційного адміністративного суду щодо підстав відмови в задоволенні позову.

Постанова КАС ВС від 07 червня 2023 року у справі № 380/7230/20 доступна за цим покликанням.