Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Організаторами таких семінарів-практикумів для суддів Львівського та Харківського апеляційних адміністративних округів виступили Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) у співпраці із Національною школою суддів України та благодійною організацією «Благодійний фонд «Право на захист».
Під час обох заходів для доповіді було запрошено суддю Восьмого апеляційного адміністративного суду Василя Васильовича Гуляка. Крім цього, участь у тренінгу, який проходив у м. Львові, взяли судді Восьмого ААС Ольга Іванівна Довга, Зоряна Мирославівна Матковська, Оксана Іванівна Мікула, а також заступник голови Шостого ААС Мєзєнцев Євген Ігорович і судді адміністративних судів першої інстанції.
Суддя Гуляк В.В. поділився з учасниками круглих столів своїми знаннями та досвідом по темі «Розгляд питань національної безпеки з дотриманням зобов’язань щодо надання міжнародного захисту». У доповіді акцентувалася увага, зокрема, на важливості захисту національної безпеки України в сучасних умовах. Національна безпека є надважливим питанням, в тому числі, у контексті виконання зобов’язань щодо надання міжнародного захисту біженцям, іноземцям та особам без громадянства. Адже у реаліях сьогодення, коли частина нашої держави живе в умовах воєнного стану, терористи та військові злочинці можуть прикриватися статусом біженця або іншої особи, яким надається особливий статус та гарантується міжнародно-правовий захист.
Суддя підкреслив, що іноземці та особи без громадянства (зокрема мігранти і шукачі притулку) наділені не лише правами, а й певними обов’язками. «Відповідно до статті 17 Конституції України, суди, будучи органом державної влади, та судді, будучи частиною українського народу, зобов’язані у своїй діяльності забезпечувати не лише захист прав осіб (біженців, мігрантів, шукачів притулку), а й захист державних інтересів від зловживань з боку таких осіб». Таким чином, у механізмі надання притулку питання національної безпеки і захисту прав особи повинні розглядатися у сукупності, а також у кожному конкретному випадку слід застосовувати індивідуальний підхід з метою дотримання балансу між правами особи та інтересами національної безпеки.