Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Олег Заверуха,
Голова Восьмого апеляційного
адміністративного суду,
кандидат юридичних наук
Тези доповіді на Шостій міжнародній науково-практичній конференції "Адміністративна юстиція в Україні: проблеми теорії та практики"
м. Київ, 6 липня 2023 року
ВИКЛИКИ ВОЄННОГО СТАНУ У ПРАВОЗАСТОСОВНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ СУДІВ
Утвердження та забезпечення конституційних прав і свобод людини, у тому числі права на судовий захист, Конституція України покладає на державу як її головний обов’язок, який полягає у створенні необхідних і достатніх умов для їх реалізації та механізму їх захисту, а формування державної політики у сфері прав людини відбувається відповідно до сучасних потреб суспільства.
Положеннями Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України, при цьому скорочення або прискорення будь-яких форм судочинства забороняється [1]. З огляду на зазначене функціонування органів та установ системи правосуддя має бути беззастережно спрямоване як на забезпечення і захист прав, свобод та законних інтересів особи, так і національних інтересів і безпеки України та українського народу зокрема, аби за обставин повномасштабного вторгнення російської федерації та жорстокої збройної агресії найбільш ефективно, цілеспрямовано та максимально дієво відповідати на виклики військового часу.
Правозастосовну діяльність органів судової влади слід розглядати як форму застосування права, основний напрям діяльності суддів та єдиний правовий механізм здійснення правосуддя. При цьому, завданням суб’єктів правотворчості є прийняття дієвих нормативно-правових актів, а суб’єктів застосування норм права, зокрема суду, – застосовувати ці норми права, враховуючи обставини кожного конкретного випадку [2, с. 2]. Як наслідок, судова форма правозастосовної діяльності – це нормативно-визначений перебіг процесу правозастосовної діяльності, що охоплює здійснення функцій держави шляхом відправлення правосуддя – розгляду справ по суті та прийняття рішення у встановленій законом процесуальній формі всіма ланками судової системи держави – з метою вирішення правових конфліктів [3].
Зазначене вимагало після 24 лютого 2022 року невідкладного вчинення належних організаційних дій та прийняття управлінських рішень органами судової влади на місцях з метою забезпечення сталого функціонування судів на час введеного воєнного стану, а також вжиття заходів спрямованих на забезпечення безпеки суддів, працівників апаратів судів, а також з метою збереження судових справ, документів, матеріально-технічних цінностей, серверів та інших переносних пристроїв, які містили інформацію про діяльність суду, аби унеможливити заволодіння або отримання несанкціонованого доступу сторонніми особами до персональних даних, або їх частин, які містяться або можуть міститися в інформаційних ресурсах та програмному забезпеченні суддів та працівників апаратів судів. Водночас з причин неможливості здійснювати правосуддя судами, які діяли на території, на якій велись бойові дії, було запроваджено спрощений механізм зміни територіальної підсудності судових справ, що розглядалися в цих судах, за розпорядженням Голови Верховного Суду (Закон України № 2112-IX від 03.03.2022 року «Про внесення зміни до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо визначення територіальної підсудності судових справ»[4]). Саме таке нововведення дозволило судам не зупинити свою правозастосовну діяльність, спрямовану на безперервний доступ до правосуддя, захист порушених прав та інтересів суб’єктів правовідносин протягом розумного строку з метою розгляду, вирішення та врегулювання будь-яких суспільних конфліктів, що належать до їх компетенції відповідно до визначених законодавством процедурно-процесуальних порядку та форми.
Як результат, задля здійснення правозастосовної діяльності суди, які функціонували та ті, які зуміли відновити свою діяльність в умовах воєнного стану після руйнівних пошкоджень приміщень, захоплення міст та/або будівель, продовжували забезпечувати належне виконання свого професійного обов’язку в частині відправлення судочинства, а саме здійснювали розгляд та вирішення правових спорів на засадах справедливості, неупередженості та обґрунтованості шляхом прийняття відповідних судових рішень.
Правозастосовна діяльність органів судової влади є організаційно-правовою, складною і послідовною діяльністю, що відбувається з урахуванням визначених стадій, і регламентується процедурними нормами (адміністративно-процесуальними, цивільно-процесуальними та іншими), які встановлюють чіткий порядок правозастосування і забезпечують його логічну завершеність. Так, з початком повномасштабного вторгнення країни-агресора на територію України суди зуміли ефективно об’єднати свої зусилля та, використовуючи встановлені законодавством форми судового провадження, захищали особу, суспільство і державу у правовій сфері, охороняли права, свободи та законні інтереси учасників процесу, аби ті, хто порушили норми закону були притягнуті до відповідальності, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до учасника процесу була застосована належна правова процедура.
Сьогодні суди є ключовими державними органами у процесі вирішення суспільно-важливих питань, які виникають в результаті воєнних дій на території України та в питаннях встановлення винуватості за злочини, вчинені представниками країни-агресора. Окрім основоположної функції здійснення правосуддя, суди також зайняли проактивну позицію, є відкритими і доступними, а найголовніше – виконують комунікативну функцію, аби донести до суспільства важливі меседжі, сформовані у результаті здійснення судочинства, особливо щодо справ, пов’язаних із війною [5, с 5].
Особливе місце у системі органів судової влади України посідають адміністративні суди, що обумовлено спеціальним суб’єктним складом учасників процесу – а це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг, а також особливим завданням – захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку зазначених суб’єктів. З огляду на це, адміністративні суди відіграють не тільки визначальну роль у розвитку демократичних та правових засад української державності, але з їх допомогою в країні існує ефективний захист суб’єктивних публічних прав і свобод громадян і юридичних осіб у відносинах з адміністративними органами, що є надміру важливим тоді, коли такі права і свободи легітимно обмежуються з причин воєнного стану на всій території України.
Відповідно до норм Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в частині неприпустимості припинення повноважень органами судової влади Восьмий апеляційний адміністративний суд з початку введення в Україні воєнного стану і дотепер безперервно здійснює правосуддя, чим забезпечує судовий захист громадянам, права, свободи та інтереси яких оскаржуються в апеляційному порядку в межах територіальної юрисдикції суду, до якої входять 6 окружних адміністративних судів та понад 100 місцевих загальних судів як адміністративних судів. Задля належної організації роботи головою Восьмого апеляційного адміністративного суду було прийнято відповідні накази, якими затверджені особливості організації роботи окружних адміністративних судів Восьмого апеляційного адміністративного округу, План дій Восьмого апеляційного адміністративного суду на випадок ускладнення ситуації в умовах введеного воєнного стану, План реагування на надзвичайні ситуації в особливий період (на період воєнного стану в Україні) у Восьмому апеляційному адміністративному суді, додаткові заходи щодо збереження та захисту інформації.
Слід зазначити, що юрисдикція Восьмого апеляційного адміністративного округу включає найбільшу кількість областей України і, як результат, правом на судовий захист на території цих областей забезпечується загальна кількість населення у майже 8,5 млн осіб. Водночас зростання кількості осіб, яким гарантується право на судовий захист Восьмим апеляційним адміністративним судом, обумовлюється не тільки природнім приростом населення, але й міграцією внутрішньо переміщених осіб з територій, де ведуться бойові дії, у зв’язку із збройною агресією проти України (відповідно до інформації обласних військових адміністрацій станом на кінець 2022 року в областях України, що відносяться до юрисдикції суду, було зареєстровано близько 300 тис внутрішньо переміщених осіб, однак ця цифра не включає тих, хто не ставав на відповідний облік або за певний проміжок часу перемістився на іншу територію України чи за її межі). Також у 2022 році до категорій судових справ, що розглядаються в порядку адміністративного судочинства, додалися нові категорії, що зумовлено саме воєнним станом, зокрема про заборону діяльності політичних партій (Закон України № 2243-IX від 03.05.2022 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони політичних партій»[6]), розмірів виплат особам, які проходять службу у військових формуваннях та виконують завдання по захисту країни; розмірів різних виплат, зменшених відповідно до дефіциту фінансування через воєнний стан в країні; виплат у зв’язку із загибеллю, пораненнями осіб, які проходять службу у військових формуваннях та виконують завдання по захисту країни; заборони перетину державного кордону; мобілізації та призову до збройних сил України; соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам у зв’язку із воєнним станом тощо.
Так, у період з 01 січня по 31 грудня 2022 року у Восьмому апеляційному адміністративному суді на розгляді перебувало 23 153 адміністративні справи і матеріали. Водночас показник розглянутих справ і матеріалів суддями Восьмого апеляційного адміністративного суду впродовж останніх двох років динамічно змінюється у бік стійкого збільшення, адже у 2021 році такий відсоток становив 92,9%, а у 2022 році – 98,9%. Зазначене пояснюється збільшенням розгляду судових справ в порядку письмового провадження (у 2022 році – 6 625 справ, у 2021 році – 2 931 справа), що є результатом відданої роботи суддів, які безпосередньо здійснювали правосуддя, та працівників апарату суду, які забезпечували організаційне та документальне функціонування суддівського корпусу.
Підсумовуючи вищезазначене, стверджуємо, що судове правозастосування зіштовхнулося із серйозними викликами в період воєнного стану України, які були пов’язані з необхідністю вдосконалення функціонування органів судової влади в контексті акумулювання процедурних процесів з одночасним врахуванням процесуальних вимог законодавства у період особливого правового режиму, зокрема перед суб’єктами відправлення правосуддя сформувалися завдання та цілі, досягнення яких мало на меті забезпечити безперервний судовий захист громадян, осіб без громадянства, держави тощо, в повній мірі, аби справедливо, своєчасно та ефективно відправляти правосуддя в демократичній правовій державі. При цьому невід’ємною складовою доступності кожного до правосуддя в умовах воєнного стану є забезпечення реальних гарантій та умов для роботи суддів, працівників апаратів судів, а також учасників процесу, які мають своєчасно отримати якісну судову послугу незалежно від будь-яких обставин. Однозначно, що це є складним та комплексним питанням, обговорення якого було розпочато в минулому році, а подальше його врегулювання потребуватиме від держави та її представників чіткого алгоритму управлінських, законодавчих та фінансових рішень, аби приписи законів відповідали сучасним завданням судочинства у період воєнного стану та забезпечували безперервну правозастосовну діяльність суддів в Україні.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
_03_03.png)
