Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
За результатами касаційного перегляду справи № 260/1851/22 колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі – КАС ВС) погодилася з висновком Восьмого ААС, що факт бронювання військовозобов`язаної особи після її призову на військову службу не може розглядатися як поважна причина для її звільнення з військової служби під час воєнного стану на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»
Короткий виклад обставин справи
Позивач з 14 березня 2022 року проходить військову службу у військовій частині у зв`язку з призовом під час мобілізації. На основі наказу Міністерства економіки України від 29 березня 2022 року він заброньований на період мобілізації та на воєнний час і йому надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації строком на шість місяців.
Позивач стверджує, що він не може бути військовослужбовцем, оскільки є заброньованим, і підлягає негайному звільненню з військової служби на виконання наказу Мінекономіки, однак військова частина не звільняє його з військової служби попри неодноразові звернення з цього приводу. Стверджує, що військова частина допустила протиправну бездіяльність, порушила його права та інтереси, які мають бути відновлені у спосіб зобов`язання відповідача звільнити його з військової служби.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року, у задоволенні позову відмовлено.
Позивач з рішеннями Закарпатського окружного адміністративного суду та Восьмого апеляційного адміністративного суду не погодився та звернувся у Верховний Суд з касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Висновки Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
Колегія суддів у своєму рішенні зазначила, що відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та звільнення з військової служби під час мобілізації є різними поняттями і ґрунтуються на положеннях різних інститутів військового права. За колом осіб бронювання стосується тільки військовозобов`язаних і є для них підставою для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Своєю чергою, звільнення з військової служби стосується військовослужбовців, тобто осіб, які проходять військову службу.
Отже, за змістом і метою бронювання військовозобов`язаних осіб не стосується правовідносин, пов`язаних зі звільненням військовослужбовців із військової служби. Тому факт бронювання військовозобов`язаної особи після її призову на військову службу не може розглядатися як поважна причина для її звільнення з військової служби під час воєнного стану на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
КАС ВС дійшов висновку, що оскільки позивач був призваний на військову службу 14 березня 2022 року під час мобілізації в умовах воєнного стану, то він втратив статус військовозобов`язаної особи і набув статусу військовослужбовця, а відтак наказ Міністерства економіки України від 29 березня 2022 року про його бронювання не є підставою для звільнення з військової служби за підпунктом «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
Таким чином, КАС ВС констатував, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із дотримання норм матеріального та процесуального права, а отже – залишив без змін рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року.
Постанова КАС ВС від 22 травня 2023 року у справі № 260/1851/22 доступна за цим покликанням.
_03_03.png)
