КАС ВС залишив без змін рішення Восьмого ААС про знесення самочинного будівництва багатоквартирного житлового будинку у місті Львові

За результатами касаційного перегляду справи № 1340/6225/18 колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду погодилася з висновком Восьмого апеляційного адміністративного суду, що будівництво житлового будинку було здійснено відповідачем без розроблення проектної документації та відповідних дозвільних документів, на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети та має інше цільове призначення, що відповідно до статті 376 ЦК України дає підстави вважати його самочинним будівництвом.

Короткий виклад обставин справи

Громадська організація на підставі договору оренди землі, укладеного з Львівською міською радою, як власником земельної ділянки, є орендарем земельної ділянки загальною площею 0,0306 га, що знаходиться у місті Львові, з цільовим призначенням – будівництво та обслуговування земель громадських та релігійних організацій.

Інспекція ДАБК на підставі наказу про проведення позапланової перевірки та направлення для проведення позапланового заходу здійснила позапланову перевірку на об’єкті будівництва, на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. За результатом перевірки складено акт, яким встановлено порушення Громадською організацією пункту 1 частини першої статті 34 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі – Закон № 3038), абзацу 3 пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (далі – Порядок № 466), проведення будівельних робіт без повідомлення про початок виконання таких робіт. На час проведення позапланового заходу на об’єкті будівництва збудовано 1-й поверх багатоквартирного житлового будинку. Станом на момент проведення перевірки відсутні відомості про реєстрацію документів, що дають право на здійснення підготовчих чи будівельних робіт за адресою будівництва.

За результатами позапланового заходу 15 січня 2018 року складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт на об’єкті будівництва багатоквартирного житлового будинку до усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Керівник Громадської організації від отримання припису від 15 січня 2018 року відмовився, у зв`язку з чим примірник припису надіслано поштою.

За результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності 29 січня 2018 року ухвалено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою відповідача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 пункту 3 частини другої статті 2 Закону України від 14.10.1994 № 208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі – Закон № 208/94-ВР), та накладено штраф у розмірі 651940, 00 грн.

Вказана постанова була предметом судового розгляду у Львівському окружному адміністративному суді та рішенням від 18 грудня 2018 року у задоволенні позову Громадської організації до Інспекції ДАБК про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу відмовлено повністю.

З метою перевірки виконання вимог припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 15 січня 2018 року Інспекцією ДАБК на підставі наказу про проведення позапланової перевірки, службової записки про продовження терміну позапланової перевірки, направлень для проведення позапланового заходу здійснено позапланову перевірку на об’єкті будівництва, про що складено акт № 224-п від 02.05.2018, яким встановлено, що на об’єкті будівництва будівельні роботи не виконуються. В подальшому на підставі наказу про проведення позапланової перевірки та направлення для проведення позапланової перевірки посадовими особами Інспекції ДАБК з метою перевірки вимог припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 15 січня 2018 року здійснено повторно виїзд за місцем здійснення будівельних робіт. В акті перевірки від 20 вересня 2018 року зафіксовано, що всупереч припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 15 січня 2018 року на об’єкті будівництва виконуються будівельні роботи, збудовано 3, 4 поверхи будинку.

За результатами згаданої вище перевірки 20 вересня 2018 року складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в якому зазначено, що всупереч раніше виданому припису на об’єкті за вищевказаною адресою виконуються будівельні роботи, що є порушенням абзацу 4 пункту 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі – Порядок № 553), та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил шляхом приведення об'єкта до попереднього стану в двомісячний термін з дня отримання припису.

04 жовтня 2018 року за результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20 вересня 2018 року ухвалено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою відповідача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 3 пункту 1 частини шостої статті 2 Закону № 208/94-ВР, та накладено штраф у розмірі 92050,00 грн.

Крім того Інспекцією ДАБК 30 листопада 2018 року видано наказ про проведення позапланової перевірки та направлення для проведення позапланової перевірки.

На підставі вказаних документів посадовими особами Інспекції ДАБК здійснено виїзд на об'єкт будівництва за результатом якого 07 грудня 2018 року складено акт № 713-пп, згідно з яким на час перевірки об’єкта, суб’єкт містобудування або уповноважена особа відсутні. В акті зазначено, що провести позапланову перевірку з дотриманням вимог статті 41 Закону № 3038-VI та Порядку № 553 неможливо. Однак, візуальним оглядом встановлено, що припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 20 вересня 2018 року, що полягає у приведенні об’єкта до попереднього стану, виданий Громадській організації, не виконано.

У зв’язку із цим, позивач звернувся до суду з позовом про знесення самочинно збудованого багатоквартирного житлового будинку, з компенсацією витрат, пов’язаних із знесенням цього об’єкта за рахунок Громадської організації.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 березня 2019 року позов Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові задоволено повністю.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2022 року апеляційні скарги Громадської організації та керівника Громадської організації залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 березня 2019 року – без змін.

Треті особи з постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду не погодилися та звернулися у Верховний Суд з касаційними скаргами, в яких просили скасувати рішення суду апеляційної інстанції та справу №1340/6225/18 направити до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Висновки Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

Відповідно до частини першої статті 376 Цивільного Кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до статті 24 Закону № 3038 забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Відповідно до частини першої статті 31 Закону № 3038 проектна документація на будівництво об’єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 3038 право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об’єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), об’єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Відповідно до частини другої статті 36 Закону № 3038 виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Відповідно до частини восьмої статті 31 Закону № 3038 замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.

Відповідно до статті 38 Закону № 3038 у разі виявлення факту самочинного будівництва об’єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об’єкта та компенсацію витрат, пов’язаних з таким знесенням.

За рішенням суду самочинно збудований об’єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов’язаних із знесенням об’єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

Таким чином, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду погодилася з висновком Восьмого апеляційного адміністративного суду про те, що будівництво житлового будинку здійснено відповідачем без розроблення проектної документації та відповідних дозвільних документів, на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети та має інше цільове призначення, що відповідно до статті 376 ЦК України дає підстави вважати його самочинним будівництвом.

Крім того, Восьмим апеляційним адміністративним судом правильно встановлено, що відповідачем не виконано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, що відповідно до статті 38 Закону №3038 є підставою для звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об’єкта.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність факту самочинного будівництва та постановлення рішення про його знесення, а тому касаційну скаргу залишив без задоволення, а рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду – без змін.

Постанова КАС ВС від 01 жовтня 2024 року у справі № 1340/6225/18 доступна за цим покликанням - https://reyestr.court.gov.ua/Review/122007976