Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Міжнародна конференція «Адміністративна юстиція в Польщі та в Україні: порівняльні аспекти», яка відбулася 27 вересня 2019 року у Львові, об’єднала суддів адміністративної юрисдикції України та Польщі, керівників і представників найвищих суддівських інституцій, провідних науковців навколо актуальних питань адміністративної юстиції в Україні та Республіці Польща.
Захід міжнародного рівня став результатом співпраці Восьмого апеляційного адміністративного суду, Міжнародної фіскальної асоціації (IFA Ukraine), Всеукраїнської асоціації адміністративних суддів та юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.
Конференція складалася із двох сесій, під час яких присутні обговорили найважливіші питання, які виникають в судовій практиці здійснення адміністративного судочинства в Україні та Республіці Польща.
Розпочинаючи першу сесію, суддя Фінансової палати Вищого адміністративного суду Республіки Польща Томаш Коляновскі розповів українським колегам про переваги та недоліки комп'ютеризації судових процесів, наголосивши, що з 2007 року у Польщі діє спеціальна центральна база – державний інтернет-портал, доступ до якого мають лише сторони. На ньому можна знайти найважливішу інформацію щодо розгляду справи. Таким чином, електронні комунікації між особою і судом, що активно застосовуються у Польщі, дали змогу зменшити кількість запитів і звернень сторін з проханнями надати інформацію про рух справи. Безумовно, комп’ютеризація та впровадження новітніх технологій у судовій системі Польщі є ознакою прогресу та мусить бути якнайшвидше впроваджена в систему здійснення судочинства в Україні.
Віце-президент Всеукраїнської асоціації адміністративних суддів, суддя ВАСУ Юрій Цвіркун детально зупинився на обговоренні проекту кодексу про адміністративну процедуру, звернувши увагу присутніх на тому, що успішний досвід Польщі щодо цього питання є прикладом для України. Діяльність органів публічної адміністрації має бути обмежена шляхом встановлення критеріїв та правил, яких ці органи мають дотримуватися. Близькість правових систем України та Польщі повинна лише сприяти активному перейняттю досвіду Польщі щодо врегулювання адміністративних процедур в Україні.
Збігнев Ромала, суддя Вищого адміністративного суду Республіки Польща, президент провінційного адміністративного суду в Гданську, розповів про систему адміністративних судів у Польщі, їхню структуру, функції та завдання. У своїй доповіді суддя акцентував увагу на тому, що в Польщі створено єдиний суд, який розглядає позовні заяви в електронному вигляді, без залучення доказів, а рішення приймається на основі доводів. Якщо це рішення не оскаржується в установленому законом порядку, воно набуває чинності.
Про ефективність судового захисту особи та, що особливо важливо в цьому контексті, ефективність судового рішення, доповідав суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, президент Асоціації розвитку суддівського самоврядування України Володимир Кравчук. На переконання доповідача, дієвим є суд, який приймає якісні рішення впродовж розумного строку, які реально виконуються. За цих умов можна говорити про реальність захисту прав і свобод людини у державі, а тому саме через виконання рішень можна оцінювати їх якість. Як зазначив В.Кравчук, з метою посилення ефективності судового рішення в КАС України передбачено два інструменти, якими має послуговуватися суддя: це окрема ухвала та судовий контроль за виконанням судового рішення. Разом з тим, існує багато практичних проблем, пов’язаних з тим, як підвищити ефективність виконання судового рішення. «Практика покаже, як буде вирішуватись проблема невиконання судових рішень колегіальними органами в умовах відсутності механізму притягнення до відповідальності депутатів місцевих рад. Водночас, підвищення ефективності виконання судових рішень залишається актуальним для суддів і залежить від них», - підсумував суддя КАС ВС Володимир Кравчук.
Друга сесія розпочалася з доповіді Кшиштофа Вінярскі, судді Фінансової палати Вищого адміністративного суду Республіки Польща, щодо новацій правового регулювання трансферного ціноутворення, форм протидії уникненню оподаткування та судової практики у цій категорії справ у Польщі. З посиланням на норми законодавства та на судову практику, суддя зазначив, що з 1 січня 2019 року в Польщі склалася наступна правова ситуація: «якщо будуть встановлені або нав’язані умови, що відрізнятимуться від умов, які встановили б між собою непов’язані суб’єкти/сторони, i в результаті цього платник податку показуватиме доходи нижчі (збитки вищі) від тих, яких слід було б очікувати в ситуації, коли б вищезгаданих зв’язків не було, податковий орган встановлює (обраховує) доходи (збитки) платника податків без урахування контрольованої операції (транзакції), а у випадку, коли це доцільно, визначає доходи (збитки) платника податків на підставі розрахунків для відповідної (в контексті операції, що перевіряється) транзакції». Кшиштоф Вінярскі звернув увагу колег на тому, що обов’язково слід ввести розмежування між діяльністю підприємців, що має на меті зменшення витрат на фінансування поточної діяльності (часто це називається оптимізацією господарської діяльності/оптимізацією витрат), що саме по собі не може призвести до негативних для платника податків фіскальних наслідків, та діяльністю, що має на меті трансферт активів, що веде виключно до досягнення вигідного податкового навантаження. В другому випадку, досягнення вигідного податкового навантаження додатково мусить бути наслідком правочинів або інших правових подій (між пов’язаними суб’єктами), які в рамках нормального господарського обороту не мають раціонального обгрунтування.
Судовій медіації у податкових спорах як новому інституту в адміністративному судочинстві присвятив свою доповідь голова Восьмого апеляційного адміністративного суду Олег Заверуха. Теоретична та практична проблема захисту прав і законних інтересів суб’єктів податкових правовідносин належить до найбільш актуальних і складних з огляду на те, що досягнення ефективної діяльності держави в сфері оподаткування неможливе без дотримання балансу інтересів платників податків та держави в особі відповідних органів. Проаналізувавши судову практику та статистичні дані, Олег Богданович навів переконливі аргументи на користь того, що застосування інституту медіації у цій категорії справ є не лише можливим, але й необхідним. Зокрема, перевагами судової медіації при вирішенні податкових спорів можна вважати економію часу та коштів, уникнення репутаційних втрат учасників спору у бізнесовій та діловій сфері, розвантаження судів, уникнення витрат професійних та матеріальних ресурсів на розгляд справ, результати розгляду яких очевидні. На переконання О. Заверухи, питання удосконалення правового регулювання захисту прав платників податків в Україні у контексті судової медіації не повинно залишитись поза увагою законодавчої та виконавчої гілок влади, поза увагою наукової спільноти. «Саме теоретичні та нормотворчі напрацювання відкриють передумови до активного та ефективного застосування цього інституту в Україні, що в свою чергу сприятиме збалансуванню інтересів держави та інтересів платника податків, налагодженню та поглибленню взаємної довіри між ними», - підсумував голова Восьмого апеляційного адміністративного суду Олег Заверуха.
Володимир Решота, доцент кафедри адміністративного та фінансового права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, розповів про особливості інституту представництва в адміністративних справах, порівнявши нормативно-правове регулювання у законодавстві України та Польщі. Окремо представник наукового середовища зупинився на адвокатській монополії при розгляді судами адміністративних спорів, що з 01 січня 2019 року, запроваджено у судах усіх інстанцій в Україні.
Питання адміністративного розсуду у податковому провадженні у Польщі є надзвичайно важливим, ствердив суддя Вищого адміністративного суду Республіки Польща Словомір Козик. Однією з проблем, що виникли в діяльності адміністративного суду, стало юридичне тлумачення та розуміння поняття «адміністративний розсуд». При вирішенні справи суд повинен досліджувати в повному обсязі правомірність прийняття оскаржуваного акту, його відповідність матеріальним та процесуальним нормам законодавства.
Заступник голови Восьмого апеляційного адміністративного суду Віталій Затолочний, продовжуючи цю тему, підкреслив: аналіз практики засвідчив, що чітка, а в деяких випадках надмірна зарегульованість податкових відносин часто має наслідком довільне розширення власної компетенції контролюючими органами, сприйняття наданих дискреційних повноважень як можливість вчиняти дії поза межами правового поля. Попри можливе негативне сприйняття дискреційних повноважень, наданих фіскальним органам, необхідність їх існування та застосування при податковому регулюванні є об’єктивно необхідною при виявленні колізій, прогалин у чинному законодавстві, яке відстає або, навпаки, випереджає розвиток суспільних відносин.
Дві попередні доповіді намагався об’єднати та підсумувати з теоретичної точки зору доцент кафедри адміністративного та фінансового права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді Олег Ільницький. Адміністративний розсуд та дискреційні повноваження органів державної влади займають важливе місце та тісно пов’язані у системі оцінки обрання судом допустимих способів захисту при здійсненні адміністративного судочинства.
Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Ігор Олендер присвятив свою доповідь судовій практиці, що склалася щодо вирішення податкових спорів з трансфертного ціноутворення. Як зазначив Ігор Ярославович, кількість справ у цій сфері, що переглядалися у касаційній інстанції, є незначною (близько 30 судових рішень Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду). «Статистика показує, що майже рівною є кількість рішень, прийнятих на користь платників податків та податкових органів. Результати розгляду цих справ свідчать, що підставами для відмови платникам податків у задоволенні позову стало, у першу чергу, неврахування відповідних змін до податкового законодавства», - наголосив суддя КАС ВС І. Олендер.
Про індивідуальне тлумачення податкового права у судовій практиці Польщі доповідав суддя провінційного адміністративного суду в Гданську Марек Краус. За словами польського судді, цей інструмент отримав широке застосування на практиці. З огляду на це, досвід Польщі у сфері кваліфікованого надання суб’єктам господарювання консультативної допомоги стосовно ведення податкового обліку, звітності, сплати належних сум платежів до бюджетів та інше, є особливо актуальним в Україні. Адже на сьогодні місце індивідуального тлумачення податкового права ще не є достатньо вагомим в українських реаліях.
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Оксана Епель виступила з доповіддю на тему «Податок на доходи фізичних осіб в Польщі та в Україні: порівняльний аспект». За її словами, аналіз сфери застосування податку на доходи фізичних осіб в Україні та в Польщі свідчить, що у сукупності з ПДВ та податком на прибуток цей вид податку забезпечує понад дві третини усіх податкових надходжень до зведеного бюджету країни. Системи оподаткування ПДФО в Україні та в Польщі є різноступеневими (в Україні діє одноступенева системи, у Польщі - двохступенева (“прогресивна”) та відмінними за програмами лояльності: передбачають різні податкові соціальні пільги, які спрямовані на стимулювання розвитку різних соціальних сфер. В Україні пільгове оподаткування податку на доходи фізичних осіб передбачає зниження його ставки для окремих категорій населення, а в Польщі – оподаткування доходу в розмірі до 8000 злотих (приблизно 49 360 гривень) на рік за ставкою 0%, звільнення від оподаткування доходів молоді, значне зниження ставки (податкові «знижки») для родин з дітьми тощо. О. Епель підсумувала, що обмін досвідом України та Польщі в галузі справляння податку на доходи фізичних осіб може стати в нагоді для податкових систем обох держав.
На завершення, голова Восьмого апеляційного адміністративного суду Олег Заверуха подякував усім, хто допомагав в організації та проведенні заходу. Учасники міжнародної конференції прийшли до спільного переконання, що подібні заходи сприяють не тільки обміну досвідом і думками щодо виявлення конкретних проблемних питань у правозастосуванні, а й допоможуть знайти шляхи подальшого розвитку і змін як у сфері законотворчості, так і судовій практиці.
_03_03.png)
