Верховний Суд підтвердив правомірність висновків Восьмого ААС щодо обрання ефективного способу захисту права особи, порушеного суб’єктом владних повноважень

Колегія суддів Восьмого ААС за результатами апеляційного перегляду справи №0940/2394/18 зобов’язала суб’єкта владних повноважень прийняти певне рішення з метою ефективного захисту порушеного права особи. Суд касаційної інстанції погодився з такими висновками та роз’яснив порядок вибору ефективного способу відновлення права особи, порушеного суб’єктом владних повноважень.

Позивач оскаржував дії органу місцевого самоврядування, які полягали у прийнятті рішення про відмову в наданні гірничого відводу для розробки родовища піску, та звертався до суду з вимогою зобов’язати Івано-Франківську обласну раду прийняти рішення про надання гірничого відводу.

Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив частково, скасував оскаржуване рішення та зобов’язав відповідача повторно розглянути заяву про надання гірничого відводу. Зазначене рішення мотивовано тим, що обласна рада не конкретизувала, в чому саме полягає невідповідність документів, поданих позивачем з метою отримання гірничого відводу. У задоволенні позовних вимог про зобов’язання відповідача прийняти рішення про надання гірничого відводу відмовлено з підстав їх передчасності.

Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні адміністративного позову щодо зобов’язання Івано-Франківської обласної ради прийняти рішення про надання гірничого відводу та прийняв нову постанову, якою адміністративний позов задовольнив і зобов’язав Івано-Франківську обласну раду прийняти рішення про надання позивачеві гірничого відводу. Суд дійшов висновку, що єдиним правильним за цих обставин способом захисту порушеного права позивача є зобов’язання відповідача прийняти конкретне рішення.

Погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначив, що при обранні способу захисту прав особи в межах вимог про зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчинити певні дії, суд має встановити наступне:

- дотримання суб’єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату;

- наявність у суб’єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Таким чином, суд вправі зобов’язати суб’єкта владних повноважень прийняти певне рішення у разі, якщо такий суб’єкт використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб’єкт звернення дотримав усіх визначених законом умов.

Якщо ж суб’єкт владних повноважень на момент прийняття рішення не перевірив дотримання заявником усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення такий суб’єкт має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов’язати суб’єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.

Суд зазначив, що такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки під час розгляду вимог про протиправну бездіяльність суб’єкта владних повноважень, але й у випадку розгляду вимог про зобов’язання відповідного суб’єкта вчинити певні дії після скасування його адміністративного акта.

Щодо наявності дискреційних повноважень органу місцевого самоврядування (тобто, права обирати у конкретній ситуації між правомірними альтернативами), суд наголосив, що при реалізації  компетенції у сфері надання у користування надр, свобода розсуду суб’єкта владних повноважень обмежена вимогами статті 17 Кодексу України про надра, Положенням про порядок надання гірничих відводів, а також правом власності суб’єкта звернення на об’єкт нерухомості, розташований на земельній ділянці, щодо надання гірничого відводу на якій подано клопотання. Таким чином, повноваження обласної ради не є дискреційними, а отже формальна відмова з підстав, не передбачених чинним законодавством, є протиправною.

Верховний Суд дійшов висновку, що адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб’єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

Таким чином, як визнав суд касаційної інстанції, Восьмий ААС при обранні ефективного способу захисту порушеного права позивача вчинив правильно, зобов’язавши відповідача надати гірничий відвід.

Постанова Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі № 0940/2394/18 (адміністративне провадження № К/9901/26524/19) доступна у ЄДРСР за відповідним посиланням.