«Непереборний» дефіцит. Відсутність грошей у ДПС: чи є це поважною причиною для поновлення строків на оскарження?

Задля конструктивного діалогу

Саме з Львівського регіону розпочалася серія обговорень щодо податкового правозастосування. Круглий стіл об’єднав суддів адмін’юрисдикції трьох інстанцій, представників Державної податкової служби та її обласних управлінь, а також наукову спільноту Львівського національного університету ім.Івана Франка. Вперше у такому форматі сторони дискутували та відшуковували шляхи подолання розбіжностей між ними у питаннях, що виникають при реалізації повноважень податковими органами і при вирішенні податкових спорів судами.

Так, голова Касаційного адміністративного суду Михайло Смокович запевнив, що суди відкриті до конструктивного діалогу і співпраці з усіма. Адже тільки тоді можна досягнути консенсусу і позитивних результатів. Тож у подальшому планується проведення схожих заходів і в інших регіонах України.

Своєю чергою, заступник голови ДПС Михайло Тітарчук наголосив на важливості такого формату обговорення: і судді, і працівники податкових органів мають справу з практикою, тому спілкування і обмін досвідом можуть стати дієвим інструментом для досягнення спільної мети — економічна стабільність і процвітання України. «Правосуддя — це душа законів, і ми — на стороні платників податків. Утім, важливо зрозуміти принципи і способи, якими ми керуємось у межах податкового законодавства, аби вирішувати питання у правовому полі», — зауважив він.

Під час першої сесії йшлося про практику розгляду справ щодо реєстрації податкових накладних та скасування рішень про віднесення платника до категорії ризикових. Суддя КАС, д.ю.н. Ігор Олендер, який безпосередньо здійснює касаційний перегляд податкових спорів у складі спеціалізованої судової палати КАС, звернув увагу на причини скасування рішень контролюючих органів та наголосив на важливості їх належної мотивації. «Вимоги чіткості, однозначності, обґрунтованості і вмотивованості рішень податкових органів як актів індивідуальної дії обов’язково мають бути враховані та відображені у відповідному рішенні», — підкреслив він.

У свою чергу, професор кафедри адміністративного та фінансового права юридичного факультету ЛНУ, адвокат Володимир Решота проаналізував судову практику з точки зору платників податків, виходячи з необхідності захисту їх порушених прав та інтересів. За його словами, платник змушений звертатись до суду, якщо податковий орган не дотримується вимог законодавства чи допускає зловживання своїми повноваженнями. Разом з тим, доповідач наголосив, що потрібно шукати підстави для єдності — як судової практики, так і спільних підходів контролюючого органу при прийнятті рішень.

Особливості строків

Обговорюючи зміни в судовій практиці щодо строків звернення до суду, суддя судової палати для розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів КАС Ірина Желтобрюх поінформувала, що за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору застосовуються такі строки оскарження в судовому порядку:

• тримісячний строк — загальне правило, визначене ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства (обчислюється з дня вручення скаржникові рішення);

• шестимісячний строк — у випадку, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику в строки, встановлені Податковим кодексом (обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу з відповідною скаргою);

• протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження, — спеціальна норма п.56.19 ст.56 ПК, що має перевагу в застосуванні у податкових спорах у разі оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов’язань.

Своєю чергою в.о. заступника директора — начальник управління організації та супроводження судових справ ДПС Наталія Туман особливу увагу приділила питанням застосування процедури адміністративного оскарження як передумови для звернення до суду та моменту, з якого обчислюються строки такого звернення.

Брак коштів як поважна причина

Досить гострим наразі є питання, чи можуть

суди поновляти строки на апеляційне та касаційне оскарження рішень після повернення апеляційних та касаційних скарг з причин несплати судового збору через відсутність бюджетних коштів у податкового органу.

Заступник голови Восьмого ААС Віталій Затолочний поділився власними міркуваннями щодо цього питання. З аналізу судової практики Європейського суду з прав людини та Великої палати ВС він дійшов висновку, що відсутність бюджетних асигнувань не може визнаватись поважною причиною для поновлення відповідних строків на оскарження. Адже сторони у адміністративному процесу перебувають у рівних умовах, і не може бути жодних привілеїв жодній зі сторін. Тому несплата судового збору тягне однакові наслідки для кожної зі сторін процесу.

В.Затолочний наголосив, що органи державної влади повинні керуватися принципом «належного врядування». Відповідно, мають вживати відповідні заходи для виділення додаткових грошей чи для перерозподілу наявних кошторисних призначень з метою належного виконання процесуального обов’язку зі сплати судового збору.

У свою чергу начальник управління супроводження судових справ Головного управління ДПС у Львівській області Ярослав Карпин висловив сподівання, що суди будуть оцінювати поважність причин пропуску контролюючим органом строку на оскарження з урахуванням об’єктивних і непереборних обставин (фактів), на які такий орган не має впливу, а саме — відсутність необхідних бюджетних асигнувань. Посилаючись на практику ЄСПЛ, Я.Карпин вважає, що в межах річного терміну контролюючий орган має право на поновлення строку на оскарження з урахуванням такої поважної причини як відсутність бюджетних коштів на сплату судового збору.

Марафон обговорень

Про особливості надання суду доказів контролюючим органом та визнання їх належними в контексті ст.77 КАС розповів доцент кафедри адміністративного та фінансового права юридичного факультету ЛНУ, к.ю.н. Олег Ільницький. На його переконання, добросовісність при реалізації компетенції суб’єкта владних повноважень забезпечить у майбутньому належне виконання принципів адміністративного судочинства та більш відповідальне ставлення платника до виконання своїх обов’язків.

Кожна з сесій завершувалася активними обговореннями. Дискусійними були також питання розгляду податкових спорів у порядку спрощеного провадження, меж судового аналізу при розгляді цих спорів, особливостей судового розгляду справ щодо зупинення реєстрації податкових накладних та щодо відмови в їх реєстрації тощо.

Підсумовуючи, співорганізатори висловили переконання, що круглий стіл у Львові матиме продовження у вигляді всеукраїнського марафону податкових обговорень. Результати обговорення яскраво свідчать, що питання, пов’язані із ефективним функціонуванням податкової системи держави, напряму залежать від якості нормативно-правового регулювання, ефективності правозастосування та єдності судової практики. У свою чергу послідовна та системна професійна комунікація між органами державної влади, науковим середовищем та представниками платників податків (адвокатами) створить міцний фундамент для ефективного вирішення спільних завдань та подолання викликів.

ПРЯМА МОВА

 Олег ЗАВЕРУХА,
голова Восьмого апеляційного адміністративного суду:

— Будь-який проект складається з етапів — спочатку з’являється задум, далі — формуються цілі, складається програма і тоді відбувається безпосередня реалізація. І що важливо у цьому процесі — це пошук однодумців.

Сьогодні тут зібрались саме такі люди — представники як наукової спільноти, так і практичної сфери, які мають спільні цінності і цілі — служіння державі та людям. Учасники круглого столу — це високопрофесійні спеціалісти, які можуть окреслити не лише актуальні питання, що стосуються правозастосування, але і дати розуміння професійному середовищу, в якому напрямку воно розвивається та як досягти єдності в судовій практиці.

Без сумніву, професійний діалог сприятиме правильному розумінню і тлумаченню норм податкового законодавства і судової практики, та позитивно вплине на реалізацію стратегічних цілей держави.